(no subject)

31 січня помер дідусь.
Той, хто тримав мене, коли я робив перші кроки.
Той, хто навчив розрізняти перші літери.
Той, хто навчив поважати весь світ і прислухатися до всіх людей.
Помер в домі, що сам збудував, в оточенні людей, котрих любив.
Я буду тебе пам'ятати, дідуню.

(no subject)

...не пройшло й доби, як в Тві-стрічці з'являється коротке повідомлення "Розбився Кузьма".
Сів на жопу, втупився в монітор не бачачи нічого...
Шкільний кумир, який виріс разом з тобою.
Тут можна було б викласти купу пісень і купу кліпів. Написати багато гарних слів і хвали. Але це зроблять інші добрі люди.
Я ж буду слухати "Місця щасливих людей". Відносно нову і не усіми прихильниками признану.
Але ностальгія за наївним і чистим минулим - це якраз мій настрій зараз.

Кузьма, ти був офігенний чувак. З тобою було не скучно.

(no subject)

Смерть на початку лютого добряче погуляла.
В бою загинув чоловік, який заставив мене змінити відношення до народу, представником якого він був.
Замість "хачів", "чорних", "чехів" я побачив горду націю, яка знає собі ціну і стоїть на своєму до останнього. Націю воїнів і людей, для яких слова "честь" і "переконання" не лише порожні літери.


Звичайно, дехто з читачів зробить висновок, що я виправдовую багато поганих речей і це лише підтверджує мою гнилу сутність як українця.
Звичайно, дехто з читачів помилиться. Я цілком усвідомлюю що він і його однодумці робили і роблять. Але світ не розфарбовано лише чорним та білим. Знайте це.

Холодомор

По упомянутому ранее поводу, пару дней назад довелось навестить родителей.
Ну и прогулялся немного с братом по селу. Внимание привлек один момент, который решил озвучить.

Известные события годичной давности переключили хитрожопых селян в режим "Помоги себе сам". Не отстали от них и местные власти, которые сами суть селяне.
Итого, дано. Село на юге Киевской области. Один из самых бедных и забытых районов. Не скажу, что беспросветная нищета и покосившиеся коровники, но уж точно не илита. Население - около 1000 человек. Градообразующих предприятий нету. Есть два фермерских арендных хозяйства. Есть школа с интернатом для деток-сирот, детский сад (10-15 желторотиков). Вот последние заведения и диктуют некоторые условия. И если детский сад можно худо-бедно закрыть "по причине холодомора" то интернат не закроешь - выселять-то некуда. Школа, детсад, интернат, сельсовет и дом культуры ("клуб") отапливаются от общей котельной. До последнего времени она работала на газу.
( Read more... )

Святослав Вакарчук, пам'яті Кузьми Скрябіна - "Мовчати"